подвалить к забору песок

1. сов. что; разг.

янына өйөү (ауҙарыу, бушатыу)

2. сов.

то, чего; прост.

өҫтәп һалыу, өҫтәй төшөү (биреү)

сов. кого-чего безл.; прост.

прийти куда-л. в большом количестве

өҫтәлеү, килеп йыйылыу, өҫтө-өҫтөнә килеү

подвалить что к чему, подо что підкочувати, підкотити що до чого и під що, підсувати, підсунути що під що, (подворачивать) підвертати, підвернути, (подсыпать) підсипати, підсипати, підгортати, підгорнути що під що. Не -вайте дров к забору, поломаете его - не підкочуйте, не прикладайте дров до паркану (не привалюйте паркана дровами), бо поламаєте. -вали-ка под колесо камень - підверни лишень під колесо камінь. - лить земли под избу, под забор - підкидати, підсипати, підгорнути землі під хату, під паркан. Рыдван -лил под крыльцо - ридван підкотив(ся) (під'їхав) під ґанок. И -лило-же ему счастье - та й поталанило (пофортунило)-ж йому. Подваленный - підкочений, підсунений, підвернений, підсипаний, підгорнений и т. д. -ться - підкочуватися, підкотитися, бути підкоченим, підсуватися, підсунутися и т. д.

* * *

несов.; сов. - подвал`ить

1) підва́лювати, підвали́ти; (землю, песок) підсипа́ти, підси́пати и попідсипа́ти; (подгребать к чему-л.; окучивать) підгорта́ти, підгорну́ти и попідгортати

2) ( прибавлять) підкида́ти, підки́нути, додава́ти, дода́ти

3) ( подходить) насува́ти, насу́нути и понасува́ти

4) ( причаливать) прича́лювати, прича́лити

5) ( подсекать) підсіка́ти, підсі́кти